Історія кафедри - це неповторне тісне переплетення діяльності особистостей, які діяли у конкретний час, умов та обставин, що сприяли чи перешкоджали реалізації конкретної мети, завдань та намірів.
Організатором і першим завідувачем кафедри факультетської хірургії Чернівецького медичного інституту був професор Євген Річардович Цитрицький, який очолював її з 1944 по 1955 р. Його кандидатська дисертація “Тканевая реакция в гнойно-хирургической ране под влиянием лизоцима” пізніше була видана як монографія. У 1947 р. Є.Р. Цитрицький захистив докторську дисертацію на тему: “Огнестрельные интрацеребральные абсцессы”. Він є автором 18 наукових робіт. У 1948 р. йому присвоєно звання професора. Під керівництвом проф. Є.Р. Цитрицького виконано 2 докторські і 5 кандидатських дисертацій. В цей період асистентами кафедри були: І.І. Савіних, К.М. Зубков, В.С. Щавінський, І.І. Анисимова, Е.С. Денисенко, Д.К. Гречишкін, О.Д. Юхимець, Л.І. Роман, Н.Т. Дорошкевич, Н.С. Макоха, О.П. Красовський. Науковий напрямок кафедри полягав у вивченні проблем діагностики та лікування гнійної інфекції та ендемічного зобу на Буковині. У 1955 р. Є.Р. Цитрицький був переведений у Благовещенський медичний інститут.
З вересня 1955 р. по 1958 р. кафедру факультетської хірургії очолював доцент Дмитро Карпович Гречишкін, який у 1940 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: “Материалы к топографической анатомии скелета стопы и голеностопного сустава в детском возрасте”. Докторська дисертація “К патогенезу хирургического сепсиса” виконувалась в Чернівецькому медичному інституті, захищена в Луганському в 1960 р. У цей період асистентами кафедри були обрані Д.С. Мураткін (1956) та В.С. Сходницький (1957). До переїзду в Луганський медичний інститут доц. Д.К. Гречишкін опублікував 17 наукових робіт, в т.ч. монографію “Клиника и терапия огнестрельных повреждений крупных суставов нижних конечностей”.
З вересня 1958 р. по березень 1961 р. завідувачем кафедри факультетської хірургії був професор Лев Іванович Роман, який в 1952 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: “Плевральные осложнения у раненых в грудь в армейском и фронтовом районах”. В 1961 р. він захистив докторську дисертацію на тему: “Оментоорганопластика портальной гипертензии. Клинико-экспериментальное исследование”. З 1959 р. на кафедрі почали працювати асистенти А.З. Глібка і О.М. Клименко. Провідним науковим напрямком кафедри в цей період було дослідження патогенезу різних форм зобу і оцінка ефективності різних методів його лікування. Професор Л.І. Роман опублікував понад 40 наукових робіт. Подальша його наукова діяльність пов’язана з кафедрою госпітальної хірургії Чернівецького медичного інституту.
З 1961 по 1962 р. кафедру очолював професор Михайло Маркович Ковальов, який у вересні 1954 р. наказом Міністерства охорони здоров’я був призначений ректором Чернівецького медичного інституту і одночасно працював доцентом кафедри факультетської хірургії. В 1960 р. він захистив докторську дисертацію на тему: “Материалы к изучению эндемического зоба в Северной Буковине (Вопросы этиологии зоба в свете проблемы микроэлементов. Клиника и хирургическое лечение узловых форм зоба)”. Професор М.М. Ковальов опублікував понад 50 наукових робіт, був відповідальним редактором 12 збірників наукових робіт співробітників інституту. З 1962 р. професор М.М. Ковальов перейшов на роботу в Київський медичний інститут на посаду завідувача кафедри госпітальної хірургії. Під його керівництвом було захищено 12 докторських та 48 кандидатських дисертацій. Значна частина з них були присвячені оцінці результатів хірургічного лікування ендемічного зобу.
З 1962 по 1971 р. завідувачем кафедри факультетської хірургії був професор Валентин Львович Хенкін, докторська дисертація якого на тему: “Пересадка щитовидной железы” була захищена ще у 1949 р. Під його керівництвом розроблялись актуальні питання торакальної та серцево-судинної хірургії. Цим проблемам були присвячені 3 докторські та 8 кандидатських дисертацій, виконаних під його керівництвом. Професор В.Л. Хенкін активно займався хірургією щитоподібної залози та пластичною хірургією при розщепленні губи, піднебіння, опіках. Він був членом Всеукраїнського товариства хірургів, членом редакційної ради журналу “Клінічна хірургія”, головою Чернівецького обласного наукового товариства хірургів. У 1967 р. на базі кафедри був створений курс анестезіології і реаніматології, асистентом якого призначено В.Ф. Стащука.
З серпня 1971 по червень 1980 р. кафедру факультетської хірургії очолював доцент Олексій Дем’янович Юхимець. У 1957 р. ним була захищена кандидатська дисертація на тему: “Лечение инфицированных ран терпентином (живицей) из Буковинской пихты”. У 1960 р. він був обраний на посаду доцента кафедри. У вересні 1962 р. доц. О.Д. Юхимець був призначений ректором Чернівецького медичного інституту і працював на цій посаді до 1974 р. В цей час основний науковий напрямок колективу кафедри був спрямований на ґрунтовне вивчення патогенезу і методів хірургічного лікування зобу, синтез нових лікарських препаратів та дослідження їх властивостей. О.Д. Юхимець опублікував 137 наукових робіт, був редактором 11 збірників наукових робіт співробітників інституту. Він є співавтором монографії “Хирургическое лечение узловых форм зоба”, двох навчальних посібників, одного авторського свідоцтва на винахід, понад 30 раціоналізаторських пропозицій. Під керівництвом О.Д. Юхимця підготували і захистили кандидатські дисертації Г.Д. Дейбук, І.Ф. Онофрейчук, М.Г. Триняк, Ю.Л. Волянський, М.М. Олійник.
З 1980 по 1997 р. завідувачем кафедри факультетської хірургії був професор Борис Олегович Мільков, який у 1967 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: “Спонтанный пневмоторакс у практически здоровых людей”, а у 1975 р. - докторську дисертацію “Закрытая травма груди”. Науковий напрямок колективу кафедри в ці роки був присвячений розробці актуальних проблем торакальної та абдомінальної хірургії. В цей період в клініці були створені торакальне та проктологічне відділення, які почали надавати спеціалізовану висококваліфіковану медичну допомогу населенню краю. В роботу торакального відділення були впроваджені нові технології лікування емпієми плеври, неспроможності кукси бронха. Вагомий вклад професор Б.О. Мільков вніс у вирішення проблеми лікування гострого перитоніту. Були розроблені і впроваджені у практику нові методи діагностики та лікування різних форм перитоніту. Професор Б.О. Мільков став автором 12 винаходів, більше 300 друкованих праць, заслужений діяч науки і техніки України, “Відмінник охорони здоров’я”. Під керівництвом професора Б.О. Мількова виконано 4 докторських (Ф.Г. Кулачек, В.Ф. Стащук, І.Ю. Полянський, В.В.Власов) і 14 кандидатських дисертацій.
З 1997 р. кафедру факультетської хірургії очолює професор Ігор Юлійович Полянський. У 1985 р. він захистив кандидатську дисертацію “Развитие и становление топографии грудного протока в раннем онтогенезе человека”. З 1987 р. - асистент кафедри факультетської хірургії, з 1992 р. - доцент цієї кафедри. У 1996 р. захистив докторську дисертацію “Особливості розвитку, перебігу, профілактики та лікування перитоніту при променевому ураженні”. З 1996 р. - професор кафедри факультетської хірургії, з вересня 1997 р. - завідувач кафедри. Під керівництвом І.Ю. Полянського захищено 2 докторські та 15 кандидатських дисертацій, виконується 1 кандидатська дисертації. Автор підручника «Факультетська хірургія», 11 монографій та навчальних посібників, 380 наукових праць, 80 авторських свідоцтв на винаходи та патенти, понад 130 раціоналізаторських пропозицій. Член Правління Асоціації хірургів України, Голова асоціації хірургів Чернівецької області. Почесний член асоціації хірургів Республіки Молдова. У червні 2015 року, указом Президента України присвоєно почесне звання "Заслужений лікар України".